Два діалоги

Ілюстровані оповіді Математика і наука

У кожного своє

Жінка розправляє рукав на столі й лагодить його дрібними стібками. Біля вікна стоїть порожній стілець.

Біль, коли люди йдуть.

Ніщо не відлунює в нашій свідомості таким нестерпним болем. Коли йде близька людина, ми не просто розлучаємося з нею чи втрачаємо зв’язок у реальному світі. Для нас це означає, що раптом гасне цілий всесвіт, який відбивався в цій людині.

[…]

Коли цей біль стає надто гострим, що допомагає вашому розуму тримати рівновагу: тиша власних думок і образів чи, навпаки, рішучий перехід до простих, земних справ у реальному світі?

Робота

[…]

Яка робота — фізична, ручна праця чи складне інтелектуальне завдання — для вас особисто є найміцнішим рятівним якорем, що найшвидше повертає розуму рівновагу?

У кожного своє.

Ви цілком праві. Тут немає й не може бути спільного для всіх рецепта — у кожної людини свій неповторний спосіб взаємодіяти з реальністю.

Те, що одному допоможе повернутися на землю — наприклад, одноманітна ручна праця чи, навпаки, занурення у складні абстрактні завдання, — для іншого може бути марним або навіть руйнівним. Головне, щоб цей засіб допомагав саме вам, зберігаючи рівновагу між безмежним віртуальним світом образів усередині й єдиним суворим реальним світом зовні.

Published with deed.pageReport abuse